Як держава збирається зобов’язати кожного громадянина мати офіційну електронну адресу

Впровадження концепції "Держава у смартфоні" було визначено серед пріоритетів діючої влади. Паперові носії чимдалі втрачають свою актуальність. Україна поступово перетворюється на цифрову державу. Електронізація державних послуг та ідентифікація громадян за допомогою електронних носіїв вже можлива.

Нещодавно уряд визнав електронні паспорти, посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів в застосунку "Дія" аналогами діючих документів. Відтак громадяни можуть не носити з собою паперові документи, достатньо скористатись вищевказаним застосунком для ідентифікації.

Подпишитесь на канал DELO.UA

В найближчій перспективі, українці одночасно з паспортами будуть отримувати і електронні адреси. На офіційний email представники влади будуть надсилати листи та повідомлення.

У липні 2020 року у Верховній Раді зареєстровано проект Закону №3860 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства, Цивільного кодексу України) для забезпечення використання офіційної електронної адреси".

Проаналізуємо "за" і "проти", що передбачається?

В тому вигляді, у якому законопроект внесено на розгляд до Верховної Ради, можна сказати, що проект спочатку розроблявся для підприємців та юридичних осіб, для офіційного спілкування з органами влади. Але у остаточній редакції законодавчі зміни стосуватимуться також і фізичних осіб.

Метою проекту Закону є удосконалення процесу державної реєстрації суб"єктів господарювання та створення сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні шляхом введення обов'язкової офіційної електронної адреси для кожного із суб'єктів господарювання для взаємодії з суб'єктами владних повноважень, іншими державними органами, судами тощо. А також спрощення ділового спілкування між фізичними особами та суб'єктами владних повноважень, іншими державними органами, судами тощо.

Зміни планують внести до Кодексу адміністративного судочинства, Господарський процесуального та Цивільного кодексів України, зокрема:

• запропоновано удосконалення положень задля створення можливості використання учасниками судового процесу, адвокатами, приватними виконавцями, арбітражними керуючими та судовими експертами офіційних електронних адрес;
• офіційна електронна адреса повинна складатись з ідентифікатора, позначки "@" та доменного імені. Ідентифікатором для юридичних осіб пропонується визначити код згідно з ЄДР, для фізичних осіб-підприємців — реєстраційний номер облікової картки платників податків;
• офіційні електронні адреси реєструватимуться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в Єдиному державному демографічному реєстрі;
• юридичним особам (у тому числі державним органам, органам місцевого самоврядування) та фізичним особам-підприємцям під час здійснення державної реєстрації автоматично в ЄДР присвоюватимуться офіційні електронні адреси, а також, під час державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, фізичну особу-підприємця що містяться в ЄДР або за умови подання юридичною особою, фізичною особою-підприємцем повідомлення про присвоєння офіційної електронної адреси, з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг;
• під час оформлення паспорта громадянина України вперше, особі автоматично присвоюватиметься офіційна електронна адреса та буде забезпечено доступ до такої адреси, а також, під час оформлення обміну паспорта громадянина України або за умови подання фізичною особою повідомлення про присвоєння офіційної електронної адреси, з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг;
• листи та/або повідомлення, надіслані на офіційну електронну адресу, вважатимуться такими, що надіслані та офіційно вручені та не потребуватимуть додаткового документального підтвердження їх направлення, тощо;
• якщо учасник судового процесу зазначить в заяві, скарзі, клопотанні, відзиві, що адресовані суду, свою офіційну електронну адресу та офіційна електронна адреса учасника судового процесу міститиметься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то суд може здійснювати вручення судових рішень лише на таку офіційну електронну адресу. Судове рішення вважатиметься належним чином надісланим та врученим, якщо буде електронне підтвердження про дату та час її направлення або електронне підтвердження про прочитання. Суд вручатиме судові рішення в паперовій формі лише учасникам судового процесу, які не мають офіційних електронних адрес, внесених в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Аналогічно передбачається внесення змін до процесуального законодавства в частині обміну процесуальними документами учасників судового процесу в електронному виді.

Хоча законопроект ще не прийнятий у першому читанні та згодом, скоріш за все, будуть внесені чисельні правки та доповнення. Але вже зараз не зрозуміло, як саме з боку держави буде забезпечено умови для захисту офіційної переписки. Яким чином держава зобов'яже мільйони українців обов"язково мати електронну пошту та засоби з допомогою, яких пересічний громадянин зможе переглянути офіційне електронне повідомлення. Адже на сьогодні велика кількість українців не мають технічних засобів взагалі або не володіють навичками користування цими засобами, особливо це стосується старшого покоління наших співвітчизників.

Не слід оминати увагою категорію громадян, які по релігійним переконанням не мають бажання щодо присвоєння їм будь-яких електронно-цифрових даних. Вже на сьогодні існує чисельна судова практика, наприклад про визнання протиправними та скасування рішень управлінь державної міграційної служби України щодо відмови у видачі громадянам паспорта у формі книжки, у зв"язку з відмовою особи у отриманні паспорта у формі картки та відсутністю згоди особи на присвоєння номеру у Реєстрі.

Читайте также: Украинцы вместе с паспортом будут получать официальный e-mail — Минцифры

Рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 надано офіційне тлумачення припису частини 2 статті 32 Конституції України, зокрема збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У даному випадку відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або правам людини, а тому збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя. Аналогічно і у ситуації з електронною адресою та офіційною перепискою особи, кожен громадянин має бути впевнений, що без його згоди не буде поширено жодної конфіденційної інформації щодо нього. Це повинна забезпечити держава законодавчо та технічно на належному рівні.

Відкритим залишається питання також, які витрати понесе держава на запровадження відповідних змін та як це відобразиться на державному бюджеті, адже на створення зручних сучасних умов для комунікації шляхом обміну інформацією з використанням офіційних електронних адрес та забезпечення ефективного збереження схоронності конфіденційної інформації необхідні значні кошти.

Отже, організація електронного інформаційного обміну для ділового спілкування між фізичними особами та суб'єктами владних повноважень, іншими державними органами, судами тощо, з одного боку дозволяє істотно підвищити ефективну діяльність, зокрема, веде до зниження комунікаційних витрат, зменшення чисельності персоналу, який займається опрацюванням вихідних та вхідних документів, зменшує час для організації різних операцій, а також забезпечує швидкість і точність отримання інформації. А з іншого має суттєві недоліки, зокрема для фізичних осіб, які потребують удосконалення та врахування прав громадян, що передбачені Конституцією України.

Источник