Трансформація бізнесу в Україні: як на це впливає digitalізація в маркетингу

02.02.2019 18:30

Компанії малі та великі: цифра задає темп

До 2020 року тисячі компаній з усього світу будуть "битися" за кваліфікованих digital-спеціалістів у зв"язку з тотальною діджиталізацією в усіх сферах. Саме це прогнозує Boston Consulting Group — американська компанія, яка входить до "Великої трійки управлінського консалтингу". У звіті BCG також зазначається, що фірми вже зараз активно підлаштовуються під "цифрові тренди" та змінюють стратегію ведення бізнесу, аби не зникнути з ринку.

Все буде діджитал?

Сьогодні вплив діджиталу в Україні найбільше проявляється у молодому малому бізнесі, тому що він найшвидше трансформується. У нього, на відміну від великих корпорацій, процедура змін дуже проста. І тому тут швидше впроваджують інновації, які допомагають вирізнятися з-поміж інших та шукати більш дешеві засоби залучення клієнтів, популяризації своїх послуг та надавання клієнтського сервісу онлайн. Більшою мірою це стосується стартапів та юних компаній, заснованих молоддю, вихованою "гуглом" та "ютубом".

Мала цифра у великій воді

Великі мережеві корпорації не такі оперативні у введенні цифрових інновацій.

З одного боку, це дозволяє їм зменшувати ризики, адже не всі "модні фішечки" виявляються ефективними у довгостроковій перспективі. Наприклад, не так давно, почалася хвиля підкорення месенджерів. В результаті кількість корпоративних Telegram-каналів, Viber-акаунтів стала такою великою, що перетворилася на агрегатор спаму для користувачів. І частина компаній знову сфокусувалася на емейл-маркетингу, який тепер став якісним контент-продуктом з нижчою конкуренцією за увагу користувача.

З іншого боку, така поміркованість не дає великим компаніям "урвати" ласий шматок, поки в нову діджитал-технологію ще не хлинув весь ринок зі своїми рекламними бюджетами.

Та і, правду кажучи, є такі діджитал-інструменти, з темпом та формою взаємодії в яких великі корпорації просто не справляються. Кількість проколів в маркетингу соціальних медіа серед корпорацій за останній рік просто зашкалює, не кажучи вже про роботу з блогерами та лідерами думок. Інфлюенсери для корпорацій дивний народ — надто хаотичні, надто емоційні, надто не структуровані. Часто співпраця з ними нагадує для маркетингдирів ходіння по мінному полю. У той час як розмірене онлайн медіа-планування дає вичерпну кількість цифр для самозаспокоєння. В діджитал-маркетингу самі крайнощі.

Старий маркетинг на новий лад

У цьому контексті, найскладніше, мабуть, вітчизняним зрілим бізнесам, яким так і не вдалося вийти на певний рівень системності. Як правило, вони управляються засновниками, або топ-менеджерами старшого покоління, що за рівнем цифрової грамотності і використання digital навіть у побуті значно поступаються "молодим і зеленим". Мабуть, їм у цьому контексті зміни даються найскладніше. Таким компаніям, щоб бути в тренді, теж доводиться переводити свій оффлайновий бізнес в онлайн-формат, підлаштовуючись під нове діджитальне покоління. Проте, без розуміння принципів дії цифрового середовища, без особистого відчуття "як це працює" такі бізнеси до останнього залишаються оплотом консерватизму, впроваджують інновації через силу, з великим скепсисом та внутрішньою недовірою.

На "скайпі" з бабцею, або цифрова маскультура

В Україні гальмує діджиталізацію бізнесу досить низький рівень цифрової культури в нашій країні загалом, особливо серед старшого покоління. Хоча, наприклад, найактивнішими користувачами Skype, за одним із нещодавніх досліджень, є найстарше покоління. Тому що для них — це зв'язок з рідними, які знаходяться за кордоном. Але найчастіше на Skype все й закінчується, бо вони не звикли купувати в інтернеті чи активно шукати.

Соцмережі під забороною: зникнення російських мереж

Ще один із переломних моментів — заборона російських соцмереж. Для малого бізнесу вони були важливими платформами для взаємодії з клієнтами, адже ними активно користувалось і старше покоління, і молодь. І певний час можна було спостерігати, як такі підприємства активно перелаштовувались на інші майданчики (наприклад, Facebook), а нові користувачі вносили туди свої "звички" з Вконтакта чи Однокласників. Втім, варто зазначити, що за даними моніторингової системи YouScan кількість людей віку 50+, що продовжують користуватися Однокласниками досить значна. Річ у тім, що їм простіше один раз попросити дітей чи онуків встановити на комп"ютері VPN, ніж перелаштовуватися на цілком новий інтерфейс Facebook. Та і родинні зв"язки пострадянського простору даються в знаки. Адже більшість рідні, яка розкидана у багатьох з них на широких теренах колишнього СРСР "сидить" саме в Однокласниках.

Ми і вони: чи далеко Україні до Штатів?

Порівнюючи ситуацію в Україні і на Заході, то, по-перше, в нас абсолютно різні соцмережі й, мабуть, це наша основна відмінність. Проблема також в тому, що ми не дуже сильно перетинаємося з західними медіа. Той же Pinterest, Snapchat в нас використовуються лише для тих клієнтів, які щось експортують в західні країни. Проте всі діджитал-платформи запроваджують свою систему навчання. Як тільки в Google AdWords чи Facebook з"являється новий інструмент, вони одразу ж запускають відповідні навчальні відео. Тому саме фізичних бар"єрів немає. Є швидше психологічний бар"єр — так званий комплекс меншовартості, через який вітчизняний бізнес дуже важко виходить на західні ринки, а з ним і складно освоює незвичні платформи для просування.

Источник

Читайте также