Рік уваги влади до малого бізнесу: чи буде продовження?
Малий бізнес — завжди незручний партнер для влади. Він здебільшого роз’єднаний, часто радикально налаштований, орієнтований на "коротку гру" і має невеликий запас міцності для реформаторських експериментів.
"Куратором" для малого і середнього підприємництва в уряді є Міністерство економіки. Рік тому Мінеко створило Координаційну раду з питань розвитку мікро- та малого підприємництва. І це виявився не формальний, а досить відкритий та ефективний канал, щоб донести позицію підприємців до урядовців.
Подпишитесь на канал DELO.UA
Серед позитивних результатів роботи Координаційної ради можу назвати щонайменше три.
- Статус кво для спрощеної системи. Уряд, стурбований питанням "що робити зі спрощенцями?", дійшов розуміння, що робити революції не варто. Всі спроби змусити малий бізнес працювати за правилами великого — призведуть до переходу підприємців у тінь. Щодо поліпшення спрощеної системи, то підприємці насамперед хочуть зниження податкового навантаження, зокрема, ЄСВ, але таке рішення не є простим і не є в компетенції Міністерства економіки. Тому рішення не чіпати спрощенців, а сконцентруватися на зловживаннях, влаштувало всі сторони.
- Вищі ліміти. Коордрада підтримала підняття лімітів для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування — вперше за багато років. Це важливо, оскільки спрощену систему обирають часто не через ставки, а через легкість ведення бізнесу. Упродовж років ліміти "під’їдала" інфляція, і для перебування на спрощеній системі малому бізнесу доводилося ще більше дрібнитися.
- Розрахунки запровадження РРО. За рішенням Коордради був проведений розрахунок витрат та вигод за різними моделями запровадження реєстраторів розрахункових операцій. Ці розрахунки дозволяють сформувати аргументовану позицію щодо фіскалізації, а вірніше, щодо відмови від тотальної фіскалізації та переходу до фіскалізації виключно ризикових груп платників.
Виглядає дивним, що Коордрада фактично зупинилася на півдорозі. Питання фіскалізації викликає біль у малих підприємців. Сфера застосування касових апаратів з 1 січня 2021 року буде максимально розширена. Хоча у тих галузях, які були фіскалізовані раніше — досі чеки видають через раз.
Очевидно, що, пропонуючи "спрощенцям" РРО, потрібно дати їм пропозицію, коли вони можуть обійтися без РРО: при торгівлі товарами, з якими дозволені ліміти перевищити фізично неможливо, при оплаті виключно на розрахунковий рахунок продавця при дистанційній торгівлі, у тих галузях, де навіть теоретично не може бути тіньових прибутків. Неправда те, що проти фіскалізації виступають виключно "тіньовики". Значно більше виступають проти ті підприємці, яким немає чого ховати, але в них немає ресурсів покривати додаткове адміністративне навантаження. Адже цифрові РРО — це не просто контроль готівки, але й додатковий облік, ризики помилок і штрафів. Тобто, як раз те, чого хотіли б уникнути підприємці, обираючи спрощену систему. Має бути прийнято збалансоване обґрунтоване рішення, щоб, з одного боку — тіньові схеми було перекрито, а з іншого — білий бізнес не ніс додаткових витрат.
Окрім РРО, залишається актуальним питання відновлення мікро- і малого бізнесу після карантину. Це не тільки кредити. Кредити беруть тоді, коли очікують зростання і бачать перспективу розвитку свого бізнесу. А наші підприємці більше думають, як пережити новий удар пандемії, чим виплачувати зарплату і як не закритися в умовах зростаючих ризиків. Яким би не був адаптивним малий бізнес, але виживаємість його не безмежна.
На цьому етапі потрібен майданчик, на якому ключові асоціації малого бізнесу могли б вести діалог з владою, а не отримувати рішення, спущені згори. Епізодична увага до "малих" — погане рішення. Доводити на вуличних акцій — теж. Тому відновлення роботи коордради — на часі.
| Карта сайта: