Чому важливо слухати вітання президента (хоча ви, можливо, голосували за іншого кандидата)
Я свідомо переглянув усі доступні в мережі записи новорічних привітань президентів України, щоби зрозуміти, а чи потрапляли в поле зору гарантів державності питання розвитку. Відповідь, як кажуть, вас здивує. Але, спочатку, хотів би дещо прояснити.
Новорічне привітання президента — не просто побажання "щастя-здоров'я". Це, хоча і завуальована, квінтесенція з висновків щодо пройденого як країною, так і особисто людиною, котра її в той момент очолює. Це і оголошення стратегічних планів на майбутнє, бачення розвитку країни. Це і про болі країни та окремих її керманичів.
Кратко и по делу в Telegram
Дивовижно, але перегляд привітань може замінити тобі цілий урок історії. Щоби розуміти прагнення та проблеми, якими жили в той чи інший час, достатньо звернути увагу на те, що і як саме говорилося, чому приділялася увага, а яких питань просто уникали.
Багато сенсів, які за новорічним столом мені здавалися просто набором красивих фраз, зараз стають ясними, стають поясненням того, чому на шляху свого поступу Україна опинилася там, де опинилася. Так, вітаючи українців з новим 1992 роком Леонід Кравчук говорив про здобуття Незалежності, позаблоковий статус та вирішення соціально-економічних проблем.
31 грудня 2003 (за рік до Помаранчевої революції) Леонід Кучма розповідав про необхідність збереження країни, соціальний та політичний компроміс "коли політики поступаються своїми амбіціями, а в результаті, виграє український народ". Леонід Данилович тоді був переконаний, що в країні "не буде революцій, від яких Україна більш ніж натерпілася" та поділився мрією про Україну, "яка, як і колись, своїми чорноземами годуватиме світ".
У привітанні з прийдешнім новим 2014 роком Віктор Янукович говорив про те, що країна йде тернистим шляхом розуміння та консолідації народу, відновила братерські стосунки з Росією та здійснила прорив у стосунках з Китаєм.
Наприкінці 2014 Петро Порошенко уже говорив про війну і вірив, що її ми обов’язково виграємо, а п’ятнадцятий рік не буде легким, проте увійде в історію як рік старту глибинних реформ, які відкриють Україні шлях до членства в Євросоюзі.
В 2019, коли на одному з телеканалів уже йшло привітання майбутнього президента, Порошенко говорив про отримання Томосу, єдність народу та прагнення до миру.
Чому президентові важливо говорити про технології та ІТ
ІТ-індустрія — одна з небагатьох в Україні, котра розвивається, не зважаючи на бажання держави взяти галузь під своє крило. Темпи росту, за різними оцінками, в 20-30% рік до року (і навіть в пандемії) не можуть не вражати, а близько 5,5 мільярдів долларів США експортованих з країни ІТ-послуг протягом 2020 року — суттєва копійка, що так чи інакше потрапляє до бюджету. Розвиток ІТ-сфери в країні може не тільки прямо впливати на добробут її громадян, але й на місце в глобальній геополітичній гонці. І це важливо розуміти.
Важливо розуміти, що саме індустрії, які виготовляють продукт з високою набутою цінністю, виходять на перший план. Саме розвиток, постійне оновлення технологій, а викопні ресурси сьогодні, в 21 столітті — чи не єдиний шанс для держави, якщо не вирватися, то хоча би піднятися трішки вище за рівнем добробуту серед країн третього світу.
Чому важливо говорити про це саме президентові? Тому що увага і публічна комунікація питання "гарантом", "першим" — сигнал для всього апарату. Чиновник розуміє: саме за це будуть запитувати зверху в наступному році, саме за увагу до цих питань, можливо, можна добитися підвищення, а за нехтування — втратити тепле насиджене місце.
Чому важливо говорити саме в ніч перед новим роком? Тому що цей меседж, так чи інакше, чують практично всі. Таке привселюдне оголення планів і сподівань не пропускають навіть громадяни, далекі від політики, економіки та повсякденності.
Скільки говорили президенти про ІТ і технології?
Жодного разу. Якщо не брати до уваги загальні пасажі про економічне зростання чи його поступове відновлення.
Висновки?
Можливо, завжди важливіші для народу саме питання соціальні та історичні? Але ж і тут не все гаразд, скільки б разів не говорили наші гаранти про зростання пенсій та зарплат, відновлення власної історії чи нові кроки до єдності.
Я свідомо не рахував, скільки років в історії нашої країни, на думку її очільників, були непростими, тяжкими, важкими, складними чи суперечливими. Зазначу лише, що такі роки випадали Україні навпрочуд часто, вважали наші президенти.
Зазначу, що не всі звернення Президентів за роки незалежності можна віднайти в мережі. Частина з них втрачена для широкого загалу і, можливо, припадає пилом на касетах в якомусь із підвалів Офісу Президента. Чи можуть бути на них думки і посили про розвиток новітніх технологій та сподівання на діджитал? Навряд чи. Якби вони були, ми би жили в дещо іншій країні, а історичні привітання все-таки потрапили б до мережі.
31 грудня до скарбнички новорічних привітань українських президентів додасться ще одне привітання. Воно обов’язково потрапить в діджитал, а от чи потрапить діджитал до самого привітання?