Чи вб’є коронавірус демократію?

Одна за одною більшість країн Європи та США впровадили надзвичайні заходи безпеки, які покликані стримати розповсюдження COVID-19. Вони зводяться до заборони масових заходів, закриття усіх публічних просторів, примусу до суворого карантину, каральних санкцій за порушення цього режиму — від штрафів до позбавлення волі. В деяких державах до охорони громадського порядку залучена армія, й надзвичайний стан, якщо не де-юре, то де-факто, там вже давно діє.

Україна не виключення — останні рішення про посилення карантину від Кабміну значно звужують простір реалізації прав та свобод людини.

Кратко и по делу в Telegram

Діджиталізація дозволила владі Китаю встановити тотальний контроль за пересуванням своїх громадян — від фіксації на відеокамери, слідкування з дронів до сканування спеціальних індивідуальних QR-кодів, які збирають маршрути пересування людей. Масове сканування та розпізнавання облич і формування великих баз даних дали в руки держави інструменти швидкого реагування на загрозу. І, як виявилось, не даремно, бо розповсюдження коронавірусу в КНР таки взяли під контроль.

Китайський досвід став дороговказом для інших країн, які, на відміну від Піднебесної, не є авторитарними державами, а позиціонують себе в якості демократій. В Польщі пропонують завантажити спеціальний додаток на смартфон, що контролюватиме чи не порушуєте ви карантину. Google та Apple планують впровадити в свої операційні системи додаток для відслідковування хворих на COVID-19.

Наш "Київстар" вже складає "карту самоізоляції" українців на основі анонімних даних з телефонних пристроїв користувачів. В Ізраїлі відверто визнали, що застосують антитерористичні технології та будуть відслідковувати й прослуховувати телефони громадян. В багатьох виникає закономірне питання — чи по закінченні всього цього, коли пандемія вщухне, держави втримаються перед спокусою залишити в силі контроль над власними громадянами?

Нещодавно 13 держав Євросоюзу висловили стурбованість щодо впливу коронавірусних обмежень на верховенство права. Вони стверджують, що ці заходи мають носити тимчасовий та пропорційний характер і бути контрольованими. Такі закиди переважно адресовані країнам з нестійкою демократією в центрально-східній Європі. Саме вони в головній зоні ризику, оскільки суспільство не вважає права людини й демократичні традиції невід"ємною частиною своєї культури. Тому, коли настає фундаментальний вибір — свобода чи безпека — обирають останню.

Читайте также: HR в эпоху карантина: как адаптироваться к новым реалиям

Але й, так звані, розвинуті демократії не застраховані від посилення авторитаризму. Просто там це може відбуватися не так грубо й відверто. Вже сьогодні звучать думки авторитетних експертів про те, що в наступні роки людство атакуватимуть нові віруси, а тому на порядку денному — побудова ефективної системи протидії. А що може бути ефективніше, ніж Big data, за допомогою чого держава бачитиме кожен рух потенційно хворого та контактних осіб, аби вчасно локалізувати спалахи епідемії. На часі будуть і нові гаджети, за допомогою яких "великий брат" знатиме про вашу температуру тіла, артеріальний тиск чи пульс, та зможе з'ясувати чи ви бува не приховуєте хворобу.

Попри всі ці фактори, чутки про смерть демократії від коронавірусу все ж трохи перебільшені. Екстраординарні заходи під час епідемій виправдані й дієві, альтернативи їм, на жаль, не існує. Принципи прав людини та демократія дійсно можуть суттєво похитнутися, але в тих державах, де вони й раніше слугували декорацією для автократичних та олігархічних режимів або де вони не мають давньої закоріненості. І Україна тут дійсно перебуває в зоні ризику, але, як не парадоксально, нас рятує недостатній рівень діджиталізації, кволість державного апарату та активність громадянського суспільства, що вміє вчасно самоорганізуватись для захисту власних інтересів.

Источник